- розсвітанок
- —————————————————————————————розсвіта́нокіменник чоловічого родурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розсвітанок — нку, ч., рідко. Те саме, що розсвіт. •• На розсвіта/нку те саме, що На ро/зсвіті (див. ро/зсвіт) … Український тлумачний словник
розсвітати — а/є, недок., розсвіну/ти, не/; мин. ч. розсві/в, віла/, віло/ і розсвіну/в, ну/ла, ну/ло; док. 1) Ставати світлішим, яснішим із настанням світанку. 2) безос. Наставати (про світанок); світати, розвиднятися … Український тлумачний словник
розсвіт — у, ч. Пора доби перед сходом сонця; світанок. || Освітлення, забарвлення неба над горизонтом на світанку; ранкова зоря. •• На ро/зсвіті рано вранці … Український тлумачний словник
ранок — (частина доби після ночі); світанок, світання, світ, світань, розсвіт, розсвітання (пора доби перед сходом сонця, коли починає розвиднятися; початок ранку) … Словник синонімів української мови
світати — а/є, недок. 1) Ставати світлішим, яснішим на світанку; розсвітати. 2) безос. Наставати (про світанок); розвиднятися … Український тлумачний словник
бреск — ску, ч. Ол. Світанок, світання, розсвіт … Словник лемківскої говірки
свит — свиту, ч. Ол. Світанок, розсвіт. Пред свитом было студено … Словник лемківскої говірки